Багато дачників замислюються про вирощування тютюну на власній присадибній ділянці. Найчастіше це зумовлено не бажанням заощадити, а інтересом самостійно відтворити технологію. Слід розрізняти Тютюн реальний, рослина заввишки до трьох метрів, і сільський, звичайну махорку. Розрізнити їх найпростіше за квітками: у першого вони рожеві, у другого – жовті. Кількість нікотину в махорці вдвічі нижча. Для того, щоб забезпечити середнього курця тютюном до наступного сезону, потрібно близько семи кілограм сушеного листя. Для цього потрібно посадити не менше чотирьох соток цієї рослини. Якщо відібрати від класичних шести соток площу займану спорудами, то інші культури місця не залишається. Тому більшості городників нічого не залишається, крім садити тютюн на невеликих грядках, виключно щоб побалуватися.
Особливості вирощування тютюну на городі
Тютюн справжній дуже теплолюбний. Для його вирощування літня температура має бути не менше 28°C. Для його обробітку застосовують розсадний метод. Вирощені з насіння рослини садять у відкритий ґрунт лише після того, як встановиться тепла погода. Набагато простіше вирощувати махорку. Посіявши її під плівку на початку травня, наприкінці сезону можна зібрати повноцінний урожай. Насіння при посадці рівномірно розподіляють по поверхні. Пророщування проводять у теплому місці. Ємність накривають поліетиленом або склом, щоб створити вологий мікроклімат та захистити землю від пересихання. Після проростання укриття знімають. З появою справжніх листків проводять пікірування. Перед тим як садити тютюн у відкритий грунт, посадкою томатів як і перед, необхідно підготувати ділянку. Культура любить легкі живильні ґрунти. Землю перекопують та вносять добрива. Найкраще коров’ячий гній, сечовина або аміачна селітра. Як джерело мінеральних елементів на городах зазвичай застосовують деревну золу. На момент висадки на вулицю листя розсади досягає висоти 15 см.
Температура ґрунту не повинна бути нижчою за 10°C. Зазвичай до середини травня можна садити на грядки тютюн. Вирощування передбачає регулярний полив, прополювання та підживлення органікою з великим вмістом азоту. Серед шкідників та хвороб тютюну слід зазначити наступні: попелиця, чорна ніжка, борошниста роса, чорна коренева гнилизна, інфекція звичайна, мозаїка, бактеріальна рябуха. Але, незважаючи на значний список, хворіє рослина рідко. Вирощування тютюну бажано проводити на супіщаних ґрунтах. Частий полив не потрібний. Достатньо одного разу на місяць. Рослини мають розвинену кореневу систему і можуть самі дістатись води. Рослини швидко збіднюють ґрунт, тому підживлення можна і бажано проводити кожні два тижні. Природно наступного року тут бажано посадити коренеплоди. Суцвіття, що з’являються обламують, також рекомендується проводити видаляти пасинки.
Прибирання, сушіння та ферментація тютюну
Коли фарбування листя починає блиснути, можна збирати врожай. Швидкість дозрівання не тільки кущів, а й окремих листів різниться. Тому процес може затягнутися на кілька тижнів. Листя підвішують у добре провітрюваному приміщенні. Потрібно близько місяця, щоб просушити тютюн. Вирощування та підготовка до вживання на цьому може бути закінчена. Однак, щоб з’явився характерний смак та аромат, проводять ферментацію. Зволожене листя щільно укладають у герметичні ємності та витримують при температурі 50°C два тижні. Процес цей не лише складний, а й знижує фортецю. Тому його практикують дуже рідко.